Координати: 49°19′43″ пн. ш. 25°17′47″ сх. д. / 49.32861° пн. ш. 25.29639° сх. д. / 49.32861; 25.29639
Очікує на перевірку

Сонячне (Тернопільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Сонячне
Сільська оселя
Сільська оселя
Сільська оселя
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Тер. громада Підгаєцька міська громада
Код КАТОТТГ UA61040370290032381
Основні дані
Засноване 1880
Населення 56
Територія 6.740 км²
Густота населення 8.31 осіб/км²
Поштовий індекс 48013
Телефонний код +380 3542
Географічні дані
Географічні координати 49°19′43″ пн. ш. 25°17′47″ сх. д. / 49.32861° пн. ш. 25.29639° сх. д. / 49.32861; 25.29639
Середня висота
над рівнем моря
365 м
Відстань до
районного центру
15 км
Найближча залізнична станція Йосипівка
Відстань до
залізничної станції
22 км
Місцева влада
Адреса ради 48000, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м Підгайці, вул Шевченка, буд. 39
Карта
Сонячне. Карта розташування: Україна
Сонячне
Сонячне
Сонячне. Карта розташування: Тернопільська область
Сонячне
Сонячне
Мапа
Мапа

CMNS: Сонячне у Вікісховищі

Со́нячне — село в Україні, у Підгаєцькій міській громаді, Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на сході району. До 2020 підпорядковувалось Поплавській сільраді. До 1977 називалося Шкіндерівка. До 1990 року належало до Бережанського району.

Населення — 45 осіб (2007).

Історія

[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка – 16 ст. Давня назва села походить від прізвища Шкіндер, який був його орендатором. Сучасна характеризує місце розташування поселення – “в горах, під сонцем”.

За Австро-Угорщини і Польщі функціонувала школа з українською і польською мовами навчання. Діяли філії “Просвіти”, “Сільського господаря” та інших українських товариств, а також кооператива. 1915 р. в селі перебував відомий усусівець, герой фольклорних оповідок Цяпка-Скоропад.

У 1930-ті діяли осередок товариства «Просвіта», драматичний і самоосвітній гуртки.

1935 р. в селі був 81 двір, 270 жителів.

Від вересня 1939 р. село – під радянською окупацією. Від 5 липня 1941 р. до 21 липня 1944 р. – під нацистською окупацією. На роботи до Німеччини вивезено 150 місцевих жителів.

Під час німецько-радянської війни сільські чоловіки були мобілізовані в Червону армію. Місцеві жителі брали участь у національно-визвольній боротьбі ОУН та УПА. Серед таких борців: Микола Вовк (1920 р. н.), Петро Мандзин (1921 р. н.), Михайло Сулятицький (р. н. невід.), Михайло Хиль (1924 р. н.), Павло Чорній (1921 р. н.).

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгаєцької міської громади.[1]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підгаєцького району, село увійшло до складу Тернопільського району[2].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 97 осіб, з яких 43 чоловіки та 54 жінки[3].

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]
  • громадська діячка О. Кульчицька-Папіж,[4]

Працювали

[ред. | ред. код]
  • громадський діяч В. Папіж. [5]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Відзначили 95-річчя Олени Папіж. „Свобода“ (укр.). Процитовано 17 жовтня 2021.
  5. Блаженній пам’яті Василя Папіжа | Патріярхат (укр.). Процитовано 17 жовтня 2021.

Література

[ред. | ред. код]